Увесь свій час відомий співак Тарас Курчик присвячує творчості. У нього багато знайомих, друзів та родичів, в тому числі мама, брат зі своєю сім’єю. 
Проте найголовніше чекає Тараса попереду - створення власної родини. Лише про особисте йшлося у відвертій розмові співака з нашою кореспонденткою.
|
Ukrainian Pop-star and devout Ukrainian Catholic Taras Kurchyk was an absolute hit every time he took the stage in Melbourne, during Days in the Eparchy. He performed during each of the various concerts, the cabaret and even sang two of his sacred songs unaccompanied in church during communion. In contrast to the moving melancholy of his sacred singing in church, each time he strutted the stage in concert, the effect was more like lighting than the warm glow of the Holy Spirit girls screamed, everyone clapped and many prised themselves from their chairs onto the dance floor! Great voice, supreme confidence and…wow…what dance moves!
|
У той час, як цілий світ, дійшовши до якогось вікового етапу, відкриває свої серця для кохання, а згодом віддає їх (разом із безіменними пальцями) у довічне користування, є група людей, котрі про створення сім’ї думають лише на весіллях у своїх близьких. Шкідливість професії. Саме так пояснює наш сьогоднішній гість тотальне холостяцтво, яке панує у шоу-бізнесовому середовищі. |
ГАЗЕТА «ІНФОРМАЦІЯ», 1 ЧЕРВНЯ 2004 Р. - Чи важко було простому дрогобицькому хлопцю вибитись у люди, стати знаменитістю?
Справа в тому, що я не був простим, я був з причудами. У всіх майбутніх артистів, напевно, є щось таке, що відрізняє їх від інших однолітків. В першу чергу, я ходив у музичну школу по класу скрипки. І пам’ятаю, після школи, коли всі хлопці ішли грати у футбол, я з тою скрипкою і футляром ішов на музику . Пригадую один момент зі свого дитинства. По дорозі до музичної школи тече потічок, маленька річка. Саме там я і вирішив прогуляти одне заняття , трошки побавитись. Я поставив ту скрипку з футляром на воду, ніби кораблик. |
ГАЗЕТА «ЗА ВІЛЬНУ УКРАЇНУ», 4 ЛИСТОПАДА 2003 Р. «У житті нічого не відбувається просто так» – життєве кредо Тараса Курчика. Справді, все давно сплановано десь нагорі. І перша пісня, яку він проспівав у свої три рочки також не випадково називалася „Червона рута” Тарас нині дуже пишається тим співом. Хоча сам зізнається, що двадцять із 32 літер абетки тоді ще не вимовляв. Хто ж міг знати, що назва квітки, оспівана в Івасюковій легенді, зможе стати ще й символом і початком його дорослого творчого життя? У 1989 році Тарас Курчик став лауреатом 1 Всеукраїнського фестивалю „Червона рута”. А до того був простим дрогобицьким хлопцем. Щирим, добрим, відвертим. Уявіть собі – таким і залишився. „Хтось, може, думає, що „зіркою” стають одразу – але це не так”, - переконаний Тарас. |
|
| |
Новини