– Життя артиста пов’язане з постійними роз’їздами, тому мене доволі часто і довго не буває вдома, – каже Тарас Курчик. – До одруження ж я ставлюся дуже серйозно, адже це – на ціле життя. Тому якщо вже зроблю цей крок, то моя половинка завжди має бути поруч і не хвилюватися про те, де і з ким зараз її чоловік. Поки що я не відчуваю, що дозрів до сімейного життя.

– А є вже та, яка бодай частково заволоділа твоїм серцем?

– В мене було і є багато подруг, ми відпочиваємо разом, спілкуємося. А от чи є одна-єдина... Мені насправді дуже непросто догодити, я доскіпливий і вибиратиму дружину надзвичайно ретельно. Скажу так: є одна, до якої приглядаюся уважніше, ніж до всіх інших...

– Що найважливіше у стосунках між чоловіком і жінкою?

– Вміння поступатися і бути відданими одне одному за будь-яких обставин. Життя часто ставить «підніжки», і кохання, як на мене, випробовується саме на цих «підніжках». Медом ніколи не перевіриш сім’ю на міцність. Вона пізнається з дьогтем.

– Як ти уявляєш собі власне весілля?

– Якось у Кракові я бачив одне дуже цікаве весілля. На ньому, крім молодят, були присутні лише дружба і дружка. Вони гуляли містом, спілкувалися, сміялися, фотографувалися. Одне слово, насолоджувалися своїм щастям. Їм непотрібно було морочити собі голову забавлянням гостей, накриванням столів… І це просто чудово. Я б теж не хотів, щоб моє весілля було великим і помпезним. На нього будуть запрошені тільки найближчі. Я вже багато разів їздив на гастролі до Італії і бував в українській церкві у Римі. Це фантастика! Там дуже красиво, і тому колись твердо для себе вирішив, що вінчатимусь саме в Італії. Оскільки всі мої плани збуваються, то я впевнений, що так і буде. А от у романтичну подорож я б поїхав не лише зі своєю половинкою, а й із кількома друзями, я мрію мандрувати мікроавтобусом різними країнами світу.

– Яку суму ти готовий був би витратити на своє весілля?

– Знаєш, я вже дожив до того етапу, коли чітко розумію, що щастя за гроші не придбаєш. Тому я не можу купити собі, наприклад, дружину. Але от зробити так, щоб на власному весіллі вона почувалася королевою – однозначно захочу. Тому буду готовий витратити максимум, який зможу собі дозволити.

Марта КОМАР

«Майже одружені»