Газета «Високий замок», 15 травня 2001 р.

Батько Тараса Курчика бачив свого сина лікарем. Але доля розпорядилась інакше. Коли старший Курчик запитав меншого сина, чи бажає навчитись грі на скрипці, той відповів: „Так”. Малюку йшов лише четвертий рочок. А потім було й музичне училище. Закладена там основа не раз виручала потім. Згодом, після спільної з Андрієм Миколайчиком перемоги на першому фестивалі „Червона рута”, про наймолодшого учасника фестивалю Тараса Курчика відгукнуться як про молоду обдарованість, що „вразила як оригінальним баладним репертуаром, так і блиском рафінованої подачі музичного матеріалу”.

Газета «Сегодня», 2000 р.

Тарас Курчик вскоре осчастливит своих поклонниц ( а их, судя по внешности певца – несть числа) премьерой клипа на новую песню «Больше никто». Помнится, предыдущие видео на песню «Дава-давай» поразило меломанов компьютерными эффектами (графика сделана в Дрогобыче (!) на фирме «Компьютерная группа»).
 Тарас – фигура в украинском шоу-бизнесе нестандартная. Долгое время он работал в Польше, где записал первый альбом на студии «Хендрикс», входящей в десятку лучших в Европе.

Газета «День», 9 червня 2000 р.

Денсовому співакові Тарасу Курчику добре вдається роль чужого серед своїх. Уродженець Дрогобича й вихованець Львова, він виглядає „західняком” в очах столичних снобів, європейцем в очах „західників” і відвертим заробітчанином в очах колег, які декларують своє бажання просто тьохкати соловейками з екранів телевізорів. Батьки виховали Тараса глибоко віруючою людиною, що не заважає йому експресивно наспівувати з радіоприймачів: „Давай-давай!”. Час від часу він кидається в нетрадиційні, як для раціонального попсовика, речі – науку езотерику, яка вивчає закони переміщення енергії, чи академічну медицину.

Газета «Независимость», 28 травня 1999 р.

Почти у каждого певца, если он профессионал, в творчестве есть взлеты и падения. Свои «полосы», которые небезызвестным Ханком характеризуются как три волны. Не является исключением юный король украинской танцевальной музыки Тарас Курчик.
 Его первоклассный клип на очень популярную среди молодёжи песню «Давай! Давай!» - один из наиболее востребованных на телеканалах. Кассета: «Скажи: ноу, ноу» разошлась моментально. Тексты, музыка, исполнение – все на отличном уровне.

Газета «Українське слово», 18 березня 1999 р.

У чотирирічному віці дрогобицький хлопчик визначив долю, запрограмував своє майбутнє. Згадуючи дитинство, Тарас Курчик розповідає що саме в пісні „Червона рута”, яку любив співати змалечку, проявилися його вокальні здібності.
Але спершу перемогло бажання навчитися грати на якомусь інструменті. Батьки повели сина в музичну школу, далі – музичне училище. Тарас старанно опановує мистецтво гри на скрипці. Скрипка організовує творчу людину як ніякий інший музичний інструмент і формує характер як особистості, так і творчості загалом.